Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

16-річний Тімо, гімназист, на медогляді. Я прошу його: «Роздягнися, будь ласка, до трусів». Він одразу запитанням на запитання: «А черевики теж знімати?» Хлопець справляє враження затурканого і нетямущого. Я мовчу. Хлопець не знімає черевиків, спускає джинси, підходить до мене, як п’ятирічний хлопчак, що підвівся з горщика.

14-річний Ніко на запитання, чому прийшов на прийом, відповідає: «Це якесь непорозуміння. Це не мені потрібне лікування, а моїй мамі потрібна ваша допомога. Вона геть безпорадна, не знає, що зі мною робити».

8-річний Арндт пояснює мені, як за підручником, свої витівки, до яких вдається, коли не хоче прибирати. Спочатку мама наказує йому навести лад у вітальні, він тоді йде в дитячу кімнату. Коли мама йде за ним туди, він спускається в підвал. Та мати не відстає, і хлопчик повертається до вітальні. Я за кожним разом перепитую: «А потім ти прибираєш?» Відповідь: «Ні, після того я йду в сад». Отож Арндт не прибирає взагалі, це робить за нього мати.

На прийом він потрапив через те, що мама турбується, мовляв, її син дуже боязкий. Він боїться бути в школі без мами (Арндт-другокласник). Тож вона сидить із ним у класі по півдня.

Читайте так же:

• Перевірка домашніх робіт
• Значення симбіотичної поведінки
• Промовистий приклад: Свен і набір хімічних реактивів
• Школи пожвавлюються
• Доки не впрієш, доти не вмієш-чому психічні функції формуються тільки за умови постійного вправляння