Супермама та надзвичайний стан виховання-коли діти стають тиранами
У Німеччині їх щовечора можна побачити на екранах телевізорів: апарат закидає «суперняню» або «супермаму» в родинні будні, де давненько все шкереберть. Ці будні вже не мають нічого позитивного, яке ми колись пов’язували з ними. Натомість є діти, котрі ніби з ланцюга зірвалися, крикливі батьки, брати і сестри-яскраві приклади розвитку людей, котрі мають стати нашим майбутнім.
Зрозуміло, про що мова: німецьких дітей можна виховати тільки суворими методами, застосовуючи специфічну стратегію «нульової толерантності».
Перемежовані найдорожчою рекламою, сповнені гармидеру кадри реального життя, що їх німецьке ТБ передає у прайм-таймі, називають «халтурою», «телевізійним дном» або «неприємними моментами». Прочитать остальную часть записи »
Перший промовистий приклад: Нікляс, або Звичайний день у початковій школі
Коли о 8.15 лунає дзвоник, усі класи шикуються на подвір’ї. Своє місце має і перший «В», діти стоять парами й чекають учительку. Тільки двоє школярів бігають навколо. Коли приходить учителька і просить їх стати в стрій, вони поволеньки йдуть і стають за всіма парами.
Нікляс іще гасає по кущах і ховається. Угледівши, що його клас прямує до шкільних дверей, він гукає: «Я тут!» Учителька кличе його, махаючи рукою. Нікляс на те швидко біжить до однокласників і протискається всередину гурту. Діти дратуються, а на сходах через нього виникає тиснява. Вчителька хоче взяти хлопчика за руку, щоб захистити школярів від його штовханців, але він грубо виривається і біжить уперед.
Добігши до класу, шпурляє ранця на середину роздягальні. Прочитать остальную часть записи »