Основи виховання
Дитяча психіка
Поняття «дитина»

Що це означає для образу батьків?

Що це означає для образу батьків?

Описані проблеми дітей і підлітків слід розглядати передусім на тлі стосунків між батьками й дітьми, а також на тлі стосунків між дітьми та відповідальними за виховання особами, такими як вихователі, вчителі, дідусі й бабусі, няні. Причини перевантаженості дорослих дедалі більше впливають на те, як сприймають дітей батьки, авторитетні для малюків особи.

Я створив триступеневу модель серйозних порушень стосунків. Із неї видно, як змінюється сприйняття дітей, і окреслюються справжні масштаби проблеми. Ця модель пояснює взаємини між дітьми та дорослими й описує, як ці стосунки поступово «перевертаються з ніг на голову» і нівелюється все, що є класикою відносин між поколіннями. Обов’язкові речі, такі як повага і совість, на окремих ступенях моделі губляться, і врешті доходить до цілковитої втрати здатності будувати стосунки. Довіра, соціальна взаємодія унеможливлюються, бо люди на них більше не спроможні.

Три ступені моделі описують стани, котрі сьогодні значною мірою властиві для суспільства, і їх часто сприймають за нормальні. При докладному дослідженні, з огляду на психічні передумови, відкриваються ті безодні, до яких прямує суспільство, все більше занижуючи критерії оцінювання людської поведінки та міжособистісних стосунків і винаходячи для явно хибних дій усе нові й нові пояснення, що, однак, не мають жодного значення для загальної ситуації.

Батьки люблять своїх дітей, це безперечно. Коли діти поводяться не так, як від них очікують, виникають дебати, що зачіпають форми виховання, політику держави стосовно сім’ї, а також проблематичний задній план, на якому – відповідальні за виховання особи. Дебати спричинюють гарячкову діяльність: від дискусії про групу продовженого дня до батьківських грошей і аж до суперечок на тему батьків – за кожним разом поширення набуває нова блискуча ідея. Дивно тільки те, що від цього нічого не змінюється.

Очевидно, що це не знімає потреби у втручанні політичного та педагогічного характеру. Вони вкрай необхідні й, мабуть, у цій галузі ще замало гарних ідей. Треба також, аби відповідальні особи пам’ятали, заради чого слід втручатися, а саме -заради здорової психіки дітей та підлітків, для яких хочемо зробити добру справу.

Перш ніж я почну пояснювати три ступені своєї моделі стосунків, хочу ще поглянути на класичний спосіб виховання-яким воно було загалом до середини 1980-х років. Цей опис не для ідеалізації минулого і методів на кшталт «раніше-все-було-краще», а для унаочнення, що змінилося на гірше на трьох ступенях системи.

Читайте так же:

Комментарии запрещены.