Вступ
На книжковому ринку певний сегмент роками перебуває в постійному русі-сектор довідників. А в цьому секторі ще й поступово вимальовується тенденція: на довідники з виховання настав бум, ціла армія експертів із різних напрямів знайшла собі тут поле для діяльності, де можна добряче «розкрутитися».
Якщо навіть не зважати на логічність цієї тенденції та серйозність окремих назв на цьому ринку, виникає запитання, чому в центрі уваги опинилася тема, що її, як вважають, визначають виключно традиція та інтуїція.
Нині таке враження, що виховувати дітей треба вчитись, як-от керувати авто. Недаремно знову й знову в суспільстві чути модну фразу «батьківські права», і зовсім не тому, аби було про що писати в газетах,- це цілком серйозний намір навчити батьків на курсах, якім поводитися з дітьми.
Дивна думка, коли згадати, що світові на сьогодні вдалося виховати мільйони зрілих дорослих без таких курсів. Але оскільки суспільні передумови, а отже, і стосунки між батьками й дітьми, дуже змінилися, держава, точніше, її інститути замислюються над можливістю втручання в те, як батьки виховують своїх нащадків.