Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Причина того, що дорослий потрапляє в симбіоз, – це тривале перевантаження людини з боку оточення. Суспільство, яке більше не показує дорогу в майбутнє, від якого, здається, задихаєшся, попри високий рівень добробуту, більше не здатне відповідати на запитання про зміст життя. Як наслідок-дорослому бракує відчуття щастя, задоволення, повноти життя. Ці емоції, котрі більше не можуть формуватися через специфічну суспільну ситуацію, дорослий намагається віднайти в дитині.

Дорослий несвідомо бере компоненти психіки дитини і вводить їх у власну психіку. Цей процес називають інтроекцією. За проекції дорослий переносить свої бажання на дитину і через зміщення ієрархії сам стає дитиною, а малюк мусить узяти на себе роль дорослого. При інтроекції такого не буває. Оскільки психіка дитини й дорослого через «запозичення» компонентів стають одним цілим, я говорю про симбіоз, тобто злиття психіки. Врершті-решт це означає те, що щастя дитини стає щастям дорослого.

Через злиття психіки дорослий більше не розрізняє дитину і себе, він починає відчувати, думати й діяти за малюка. У природному розвитку людини це фаза, яка припадає на перші десять місяців, коли мама живе в природному симбіотичному стосунку до дитини, адже тільки вона знає, коли, чого і скільки маля може їсти.

З десятого місяця життя дитина має вчитися думати сама за себе, щоб могти нормально розвиватися. У цьому віці діти починають ходити і значно розширюють свій світ. Як наслідок, зростає готовність малюка чекати. Пізнаючи світ через ходіння, дитина випробовує все, що може, вона обмацує речі, лиже їх, смикає і тягне і таким чином довідується, що речі бувають м’які і тверді, холодні й теплі. Вона дізнається, що деякі предмети, такі як стілець, можна совати. Спробувавши багато разів видряпатися на стілець, дитина за якимось разом зрозуміє, що на ньому можна сидіти.

Психіка батьків, котрі потрапили з рівня проекції на рівень симбіозу, сприймає дитину так, ніби це частина їхнього тіла. Якщо батьки розпізнають у дитині якусь нібито неправильну функцію, їхня реакція полягає тільки в тому, щоб цю функцію усунути і поновити бажаний стан, «коли все працює нормально».

У випадках, коли дитину сприймають як руку чи будь-яку іншу частину тіла, можна розрізнити три способи реакції, типові для батьків із порушенням стосунків за типом симбіозу:

Батьки через злиття своєї та дитячої психіки сприймають імпульси з боку дитини як власні подразники, а не чужі.

Навіть поводячись хибно, дитина, на думку батьків, не робить нічого зумисне або не робить нічого особливого.

На неправильні дії дитини батьки відгукуються негайно, і це реакція як на речі, а не як при міжособистісних стосунках.

Инетрнет-магазин ДЕЛТАБАЗА предлагает автозапчасти для автомобилей ВАЗ и иномарок с доставкой.

Читайте так же:

• Тім
• Владу-дітям! Владу-дітям?
• Магічно-едіпова фаза
• Перспективи суспільства, що страждає на розлади психічного розвитку
• Не поспішати – не перенапружуватися – повернути спокій