Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

У поколінні дідусів та бабусь спостерігаємо ті самі проблеми, котрі я досі описував у педагогічній сфері та оточенні поза межами родини. Це покоління виховувало своїх дітей, тобто сучасних батьків, як правило, за реального співвідношення сил, більшість із них робили це інтуїтивно, як було описано на початку. Вони були віддзеркаленням неправильної поведінки дітей, тож ті нормально розвивалися психічно.

На жаль, сьогодні часто ті самі дійові особи, ставши дідусями й бабусями, підсвідомо намагаються зруйнувати і ліквідувати структуру, яку-в кращому випадку-підтримують батьки. Вони схвалюють поведінку дитини, яка не хоче знати обмежень, намагаючись позірно в класичній манері дідусів і бабусь – виконувати всі забаганки внука.  Відтак ризикують поставити собі нарцистичний пам’ятник, заповідаючи своєму внукові спадщину, яка може зруйнувати йому життя, коли той виросте.

І в цих дідусів і бабусь можна констатувати проекцію. Вони підпадають під ті самі суспільні типові умови, як і решта дорослих, можливо, додатковий негативний вплив на них справляє оточення, не завжди прихильне до людей старшого віку. Тому вони зазнають такого ж перевантаження і вдаються до такої самої компенсанційної стратегії; оскільки дідусі та бабусі загалом м’якше ставляться до багатьох аспектів виховання, їм легше сприймати таку поведінку як нормальну. Зауважу: тут у жодному разі не можна плутати проекцію та розпещення. Дідусі й бабусі, котрі люблять онуків, тобто розпещують їх, не потрапляють через це автоматично в проекцію. Часто так і буває, що дитина при дідусеві й бабусі може до певної межі робити те, чого їй не дозволено вдома, але дідусь і бабуся не є конкурентами батьків. Більше того, це розпещення базується на чіткій структурі того, що дозволяють дідусь і бабуся. Якщо дитина поводиться всупереч цій структурі, її поведінку відповідно підкоригують і попри розпещення вона отримає належні орієнтири.

У взаєминах дідусі-бабусі-онуки, де такого не відбувається, а натомість однозначно є порушення стосунків у формі проекції, часто присутнє сумнозвісне змагання між батьками та дідусями й бабусями. Старше покоління, що потрапило в проекцію, часто піддається спокусі ставитися до онука «із більшою любов’ю», ніж батьки. Уявімо, яку магазині дитина підходить до полиці, аби щось із неї взяти. Батьки їй не дозволяють, а от дідусі й бабусі користаються ситуацією і реабілітують батьків в очах дитини. При цьому виходять на передній план, дозволяючи онукові взяти з полиці, що той хотів. Причина таких ситуацій криється й у тому, що між батьками й дідусями та бабусями існує проблема комунікації через різний спосіб мислення. Дідусі й бабусі виростали в оточенні, що мислило традиційно, і виховували своїх дітей за суворою ієрархією. Сучасний партнерський спосіб мислення, що його їхні діти, ставши батьками, застосовують до виховання власних нащадків, старшим людям чужий. Обидва підходи неможливо поєднати, звідси й відчуження між батьками та дідусями й бабусями. Доходить до такого: дідусі й бабусі поступово починають сприймати батьків своїх онуків як дітей, а не як дорослих, і переконані, що їхню поведінку треба коригувати. Стосовно онуків це призводить до помилок та внутрішньосімейних дискусій щодо виховання.

Часто батькам не залишається нічого, як тільки долучитися до цього безглуздого змагання й конкурувати з власними батьками. Ситуація абсурдна. Дітям іще простіше вчитися маніпулювати дорослими, бо тепер вони можуть використовувати батьків та дідусів і бабусь одних проти одних і бути певними, що тим це теж до вподоби. Бо що більше дорослі дозволяють дитині підбурювати їх і виявляти при цьому нібито ознаки любові, хоч би в якій формі, то більше вони почуваються любимими дитиною і само-стверджуються.

Читайте так же:

• Промовистий приклад: Свен і набір хімічних реактивів
• Промовистий приклад: учитель початкової школи розповідає про Мартіна, котрий не хоче слухатися
• Комунікативний дисонанс  -  приклад із моєї практики
• Пояснення класичне – про цінність людської інтуїції
• Подолання розладів у стосунках