Промовистий приклад: Свен і набір хімічних реактивів
10-річний Свен розклав перед собою хімічні реактиви. Навколо нього всяке начиння, він зайняв обідній стіл і чотири стільці з шести. На одному стільці сидить він, на другому стоять пляшка з колою та склянка, решта два заставлено пробірками, контрольними смужками тощо.
Іще 15 хвилин тому мама нагадала Свенові, що їй треба накривати стіл до вечері. Свен і вухом не повів.
Зараз вона знову підходить до столу й каже: «Свене, чи не міг би ти прибрати свої речі, я хочу накрити на стіл. Зараз уже чверть на восьму, а тобі ще треба прийняти душ».
Свен дратується: «Зараз. Ти що, не бачиш, що я саме роблю дослід? Я не можу його перервати тільки тому, що ти хочеш накривати на стіл». Мама охоче відгукується: «А який же ти робиш дослід?» -«Та ти не зрозумієш»,-бурмоче Свен і відвертається до свого мікроскопа.
На те мама мовчки йде на кухню і ставить на сервірувальний столик усе, що потрібне для вечері. її приятелька, що прийшла в гості, обурена зі Свенової відповіді й і питає господиню, чому та терпить таке нахабство. Однак жінка її не розуміє. Вона не вважає синову поведінку неправильною й пишається його здібностями.
/>