Промовистий приклад: учитель початкової школи розповідає про Мартіна, котрий не хоче слухатися
Восьмирічному Мартінові від початку було важко виконувати завдання. Йому треба було повторити кілька разів, доки він починав реагувати. Натомість він охоче займався іншими справами, наприклад, перебирав зашити у течці або займав сусіда по парті. Можливо, порушення слуху? Адже його мама розповідала, що коли син був маленький, часто слабував на вуха.
Я поставився до цього припущення скептично. Нещодавно він знову проігнорував мене і не послухав, хоч я багато разів покликав його. Коли Мартін глянув у мій бік, я виразним жестом наказав йому підійти. Після багаторазових медичних обстежень виявилося, що у хлопця немає проблем зі слухом. Мати цілком на синовому боці: «Він чує тільки те, що хоче чути».
/>