Периваскулярна інфільтрація мозку
Подібного типу зміни виявляються значно частіше. С. С. Мареннікова і І. А. Світло-Молдавська (1965) тільки у 4 з 16 дітей з тяжкими ураженнями нервової системи, закончившимися летально, мікроскопічно встановили типовий поствакцинальний енцефаліт з характерною периваскулярній інфільтрацією мозку лімфоїдної-гістіоцітаріимі елементами; у решти відзначалися лише набряк і повнокров’я мозкової тканини, що часто зустрічається при різних патологічних процесах у дітей. Greenberg (1948) з 4 закінчилися летально захворювань поствакц-нальним енцефалітом ні при одному не виявив типовою гістологічної картини останнього. Е. Е. Розіна (1964) при морфологічному дослідженні мозку 3 дітей, загиблих після щеплення віспи при клінічних ознаках ураження центральної нервової системи, у 2 випадках виявила зміни, що дозволили поставити діагноз поствакцііального енцефаліту (ураження ендотелію судин, утворення характерних інфільтратів в білій речовині і т . д.).
На підставі морфологічних ознак, інтенсифікації іммуноморфогенеза і явищ гіперергіі автор робить висновок про алергічної природі поствакцііального енцефаліту. Seitelberger (1964) при морфологічному вивченні 60 летальних випадків, що сталися після віспяної вакцинації, істинний поствакцинальний енцефаліт виявив лише у 3 дітей з 60. Всі вони були старше 2 років. У 10 дітей (в основному у віці до 2 років) був відсутній запально-інфільтративний компонент, однак автор виявляв навколо венозних судин ознаки активізації судинних стінок. Це дало йому підставу вважати, що в цих дітей була як би більш слабка ступінь або більш рання стадія енцефаліту. Іншими словами, автор розглядає енцефалопатію як серозний, або як рудиментарний енцефаліт, або навіть як модифікацію енцефаліту, залежну від віку (т. з. Від функціональної зрілості нервової системи), в основі якої, однак, теж лежать гіперергіческіс реакції.
Клінічна картина нервових ускладнень вельми поліморфна, від легких минущого характеру судом, сіпання до картини важкого енцефаліту, менінго-енцефаліту, енцефаломієліту. Інкубаційний період, рахуючи з моменту щеплення, коливається, але думку більшості авторів (В. М. Бондарєв, Т. Н. Крупина, В. П. Брагінський і А. Ф. Соколова та ін), від 3-5 до 10 – 13 днів. Тяжкість нервових ускладнень не варто в прямій зв’язку з важкістю місцевої реакції на щеплення, хоча у більшості цих дітей остання є досить вираженою.