Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

До самих останніх років поствакцинальний енцефаліт давав дуже високий відсоток летальності (від 30 до 50, з різних авторам). В останні роки у зв’язку з цілою низкою чинників і, зокрема, у зв’язку з застосуванням сучасних методів лікування і профілактики цей відсоток, мабуть, знижується. У ряду хворих відзначаються різного ступеня вираженості залишкові явища (до 10%, по Hoff, 1958) у вигляді рухових порушень і затримки психічного розвитку.

В якості прикладу нервових ускладнень можна привести стислі виписки з історій хвороби дітей, що спостерігалися В. П. Брагінський і А. Ф. Соколовою.

Ускладнення з переважним ураженням шкіри. Ускладнення зазначеної групи зустрічаються приблизно з тією ж частотою, що і попередній (С. С. Мареннікова і І. А. Світло-Молдавська, 1965; Greenberg, 1948), проте, за даними Migdalska-Kassurowa (1963), вони становлять 31, 3% всіх поствакцинальних ускладнень, a Czyzewska з співавторами (1963) спостерігала шкірні ускладнення в 65% всіх ускладнень.

Найбільш серйозним з групи шкірних ускладнень є вакцинальна екзема. Вона виникає в результаті потрапляння вірусу осповакцини на поверхню патологічно зміненої шкіри (найчастіше в результаті екземи або нейродерміту). Дуже важливо знати, що дане ускладнення може розвинутися не тільки в осіб, щеплених проти віспи, але і в тих випадках, коли люди, що страждають шкірними захворюваннями, отримали на шкіру вірус в результаті тісного контакту з недавно щепленими. Такий спосіб зараження не представляє великої рідкості. В. П. Брагінський і А. Ф. Соколова (1965) спостерігали двох хворих у віці 1 року 6 місяців, що страждали вакцинальної екземою в результаті тісного контакту в Будинку дитини з вакцинованими дітьми. Хворим дітям були дані медичні відводи від щеплення з приводу шкірних проявів ексудативного діатезу. Перебіг хвороби у обох дітей було тривалим, але закінчилося повним одужанням.

У літературі є ще ряд повідомлень про поодинокі випадки вакцинальної екземи (Л. М. Улько, 1960; М. К. могилянців. 1964; Schiller і Spropig, 1963; Siegert, 1965, і ін).

Читайте так же: