Вікова частота післявакцинальних енцефалітів
Дуже великий інтерес представляє питання про віковий частоті поствакцинальних енцефалітів. В літературі міцно встановилася думка про те, що з віком підвищується небезпека виникнення даного ускладнення, проте єдиної точки зору в цьому відношенні немає, як немає і чіткого критерію, з якого саме віку ця небезпека стає реальною. Herrlich (1959, 1964), вказуючи, що звичайна частота післявакцинальних нервових ускладнень коливається від 1: 500 до 1: 5000, спостерігав серед дітей грудного віку один випадок енцефаліту на 15 000 первинно щеплених, а на другому році життя – 1 випадок на 2000 щеплених . Однак інші автори (Woodward, 1964; Koster, 1966, і ін) вважають, що небезпека виникнення енцефалітів стає дійсно реальною лише при вакцинації дітей у віці старше 3 років. На цій підставі в деяких країнах (ФРН) введено законодавство, згідно з яким діти у віці старше 3 років не підлягають первинної вакцинації проти віспи. Berger та Puntigam (I960) проводили в Австрії протягом 1948-1953 рр.. строгий статистичний облік поствакцинальних енцефалітів у віковому розрізі, і, за їхніми даними, частота цього ускладнення така: у віці від 1 року до 3 років – 1: 10 000 первинно щеплених, від 4 до 5 років – 1:2000, від 6 до 10 років – 1: 600 і від 11 до 14 років-1: 100, тобто частота поствакцинального енцефаліту при первинній імунізації прогресивно наростає від раннього віку до пубертатного. Подібна ж вікова закономірність була виявлена авторами і в частоті випадків цього ускладнення: у віці 1-3 років 1 летальний результат припадає на 46 385 первинно щеплених, у 4-5 років-1: 2901, з 6-10 років-1:1618 та в 11 – 14 років-1: 335. Разом з тим в літературі з’явилися висловлювання про більшій небезпеці нервових ускладнень у дітей першого року життя. Так, Griffith (1964) встановив, що з 1954 по 1957 р. в Англії, Уельсі, Шотландії і Північної Ірландії число післявакцинальних енцефалітів було вище серед дітей першого року життя в порівнянні з дітьми від 1 року до 4 років: у дітей першого року життя частота енцефалітів становила 15,8 на 1млн. щеплених (смертність 8,7 на 1 млн.), тоді як у віці 1-4 років частота енцефалітів була рівна 2,1 на 1 млн. щеплених (смертність 0). Ці цифри, за даними автора, підвищуються знову у віці 15 років до 28,7 на 1 млн. щеплених (смертність 2,9 на 1 млн.). У вітчизняній літературі останніх років немає даних про віковий частоті післявакцинального енцефаліту.