Питання про введення педагогіки
Як зазначає Є. К. Кричевська, педагогіка раннього віку зародилася в Радянській Росії. Хоча певний досвід суспільного виховання дітей дошкільного віку і існував (Фребель, Монтессорі), він був недостатній. Шлях організації ясел був дуже складним. Незважаючи на те що для них були створені кращі умови, захворюваність дітей в них не знижувалася, крім того, лікарі звернули увагу, що у дітей в яслах і будинках немовляти є різкі відхилення у психічному та фізичному розвитку. Це явище було названо госпнталізмом, що підкреслювало «лікарняні» умови життя дітей.
Питання про введення педагогіки в ці установи, про спеціальну підготовку сестер-виховательок був піднятий на Всеросійській нараді з охорони материнства і дитинства в грудні 1920 р. У резолюції наради зазначалося, що в установах для дітей молодше 3 років повинна бути сестра-вихователька і на всіх курсах з підготовки сестер-виховательок вводиться предмет педагогіки. У цьому ж році при відділах охорони материнства і дитинства в Москві і на Україні була введена нова штатна посада педагога-інструктора.
Всі ці заходи були спрямовані насамперед на покращення якості виховання дітей раннього віку в дитячих установах.
Перед організаторами ясел стали цілком нові, ніколи раніше не вирішувалися питання: 1) як уникнути розповсюдження інфекції; 2) як одночасно обслуговувати велику кількість дітей, які не володіють навичками самостійності і потребують індивідуального догляду; 3) як забезпечити таке необхідне маленькій дитині часте індивідуальне спілкування з ним дорослого; 4) як при колективному вихованні врахувати індивідуальні особливості дитини та ін.
У 1921 – 1922 рр.. на роботу в дитячі установи поки тільки в Москві та Харкові були запрошені перші педагоги-Е. К. Кричевська, Е. Г. Бібанова, С. І. Лівшина, Л. В. Полежаєва та ін.. Вперше почалися емпіричні спроби організувати виховання в яслах. В цей же час поряд з практичними кроками в СРСР почалися наукові дослідження розвитку дітей. У 1922 р. під керівництвом В. М. Бехтерева в Ленінграді в Інституті мозку було організовано відділення, де проф. Н. М. Щелованов і його співробітники Н. П. Касаткін, М. Л. Фігурін, М. П. Денисова почали вивчення онтогенезу вищої нервової діяльності дитини 1-го року життя.