Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Похід до супермаркету з п’ятирічною дитиною часом передбачає у батьках ледь не мазохістські схильності. Супермаркет – ідеальне поле гри для дитини, що перебуває у фазі всемогутності, аби вона могла випробувати свою силу, натиснути на батьків і повестися як малий диктатор. Не без причини відділи іграшоку цих закладах розташовані недалеко від каси або принаймні вздовж головного проходу. Жодна дитина не здатна оминути яскраві принади на полицях. Спроба змусити батьків купити якусь іграшку-обов’язкова частина відвідин магазину.

Часто можна бачити таке: дитина пхинькає і напосідається на батьків, щоб купили їй якусь іграшку, якусь невелику, скажімо, машинку. Дорослі відмовляють, нагадують про повний кошик машинок у дитячій кімнаті й кажуть дитині, що цієї машинки не куплять. Прочитать остальную часть записи »

Новонароджене дитя живе наче в раю. Його доглядають і миттю задовольняють усі забаганки. Досить тільки заплакати, і батьки вже тут. Перехід від такого раювання до більшої самостійності та до спроможності витримувати періоди, коли її бажання не виконують негайно, відбувається не автоматично, а під керівництвом батьків та інших дорослих, котрі взаємодіють із дитиною.

Проте батьки, які потрапили в проекцію, відмовляються від керівної функції, бо сприймають звичайний дитячий непослух як відмову їх любити і не можуть цього витримати через власні дефіцити.

Дітей не цікавить, чому вони мають чекати виконання своїх забаганок. Малі протестують відомими засобами: криком, плачем, скаргами, фізичною агресивністю. Прочитать остальную часть записи »

Те, що батьки сприймають дитину як площину для проекції, можна показати на простому прикладі. Поведінка дітей у соціумі та успішність зазвичай багато в чому залежать від батьків. За нормальних умов на порушення батьки відповідають санкціями і доходять висновку, що дитина ще недостатньо навчена, як слід поводитися, і що треба ще над цим попрацювати.

При порушенні стосунків за типом проекції дорослі реагують інакше. Вони сприймають соціальну поведінку та шкільні успіхи своєї дитини як лінійку того, добрі вони батьки чи ні. Якщо дитина встигає і там і там, то вдома з нею добре попрацювали; якщо ж є якісь проблеми, отже, це стовідсотково вина батьків. Та хоч як прикро, жодна дитина не може бути відмінником геть з усіх предметів, жодна дитина не поводиться зразково. Прочитать остальную часть записи »