Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Восьмирічному Мартінові від початку було важко виконувати завдання. Йому треба було повторити кілька разів, доки він починав реагувати. Натомість він охоче займався іншими справами, наприклад, перебирав зашити у течці або займав сусіда по парті. Можливо, порушення слуху? Адже його мама розповідала, що коли син був маленький, часто слабував на вуха.

Я поставився до цього припущення скептично. Нещодавно він знову проігнорував мене і не послухав, хоч я багато разів покликав його. Коли Мартін глянув у мій бік, я виразним жестом наказав йому підійти. Після багаторазових медичних обстежень виявилося, що у хлопця немає проблем зі слухом. Мати цілком на синовому боці: «Він чує тільки те, що хоче чути». Прочитать остальную часть записи »

У серпні 2007 року я натрапив у газеті на статтю, яку процитую тут вибірково: «Золотих кранів тут, щоправда, нема, зате є фітнес-зал із дзеркальною стіною, зона оздоровлення із сауною, а перед входом-службове авто з водієм. (…) Багато хто хотів би водити до нового елітного дитячого закладу свою дитину, хоча платня за місяць становить 980 евро. (…) У двомовному дитячому садку вихованцям пропонують раннє музичне виховання, плавання, балет, а також уроки китайської мови -за окрему плату. Дуже зайняті батьки можуть скористатися послугами служби, що привозить дітей у садок і відвозить додому. Є кабінет фізіотерапії. (…) Директорка закладу не вважає, що як для дитсадка тут забагато всього, бо "послуги орієнтовані на потреби малечі"». Прочитать остальную часть записи »

Поданий далі епізод описує досить типову для німецьких сімей сцену: мати Мануеля отримала листа з управління в справах молоді. Лист лежить на обідньому столі, а мама тим часом гомонить зі знайомою, котра прийшла на каву. До кімнати заходить Мануель і каже мамі, що кудись іде. Він не зважає на гостю і бере листа з управління, починає його читати.

Мати цікавиться, куди йде син. Мануель пускає повз вуха її слова і натомість коментує зміст листа. Він уже повертається, щоби піти, коли мати повторює запитання. Аж тепер, помітно знервований, він грубо відповідає і нарешті виходить із кімнати, не зачинивши за собою дверей.

Протягом цієї сцени мамина знайома сидить тут-таки, але для Мануеля її ніби не існує. Прочитать остальную часть записи »

Я наведу випадок, що мав місце в одній книгарні. Прочитавши це, ви, може, всміхнетеся. Мені теж попервах було смішно. Мама дев’ятирічної дівчинки приходить до книжкової крамниці й благально звертається до продавчині біля полиці з підручниками: «Мені дуже потрібно щось із математики для четвертого класу, інакше моя дочка залишиться на другий рік!» Працівниця пропонує їй кілька книжок на вибір. Жінка каже: «Вони всі такі складні. Чи нема у вас чогось простішого?»

Ця сцена з одного блогу, який описує робочий день книгарні, на перший погляд здається невинною і кумедною. Коли придивитися пильніше, стає зрозуміло: батьки вперто не хочуть брати до уваги, що їхня дитина не встигає з навчанням. Мама не шукає способів підтягти дочку до того рівня, якого вимагає школа, натомість сприймає його як зависокий, підтримує дитину і в жодному разі не хоче, аби дитина переймалася через неуспішність. Прочитать остальную часть записи »