Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Надалі я часто говоритиму про те, що дорослі мають проводити чітку межу між собою й дітьми. На перший погляд може видатися, що я ледь не зазіхаю на святе. «Чітка межа» – це для багатьох батьків щось таке, як брак любові, холодна авторитарна поведінка і недооцінювання дитини. Аби спростувати таке уявлення, скажу насамперед кілька принципових речей.

Ставитися до дітей завжди треба з любов’ю, їм необхідне схвалення, у формі, наприклад, відповідного до віку тілесного контакту, коли пестимо дитину, беремо на руки чи гладимо по голівці. Читання вголос та ігри з дитиною є головними передумовами її здорового когнітивного розвитку. Всі ці важливі речі я аж ніяк не заперечую тими поняттями, що їх хочу донести до читача. Прочитать остальную часть записи »

Анальна фаза припадає на вік від двох до трьох років. Образ світу дитини в цій фазі можна характеризувати реченням: «Я є тим, що міститься в мені або виходить із мене». Якщо розглядати поведінку дитини стосовно оточення, бачимо: у цій фазі вона виявляє, що може керувати собою і визначати, чи дозволяти комусь іззовні керувати нею. Отож дитина входить у так звану «фазу впертості», вона дедалі частіше намагається наполягти на своєму і спонукати дорослих будь-що задовольняти її потреби.

Уже 10 років я працюю дитячим лікарем-психіатром. У мене на прийомі щодня бувають діти й підлітки, чиї батьки, розміркувавши, дійшли висновку, що в поведінці їхніх нащадків є відхилення, які викликають тривогу та потребують лікування. Тут аж ніяк не йдеться про сім’ї, що живуть у соціально складних умовах; це родини, які належать переважно до середніх та вищих прошарків. Таким батькам не байдуже до здоров’я своїх нащадків, навпаки: вони стурбовані й готові, як видно, робити все для того, аби їхні діти були задоволені й щасливі.

Щоб дати уявлення про типову розмову з батьками, візьму до прикладу випадок із десятирічним Себастіаном. Його мати розповідає, як вона ходила на батьківські збори. Там багато вчителів говорили, що її син дуже відстає з навчання, це слід взяти до уваги й виправити ситуацію. Прочитать остальную часть записи »

Випадок із Клаудією – не поодинокий. Таких дітей я щодня бачу в себе у кабінеті. Тенденція до зростання кількості таких випадків уже зараз викликає серйозне занепокоєння, бо в майбутньому це помітно позначиться на житті нашого суспільства. На багатьох промовистих прикладах я покажу, які патології розвитку дітей і підлітків найчастіше трапляються сьогодні й чому на них тільки частково можна вплинути, застосувавши педагогічні концепції та доклавши терапевтичних зусиль.

Масштабність патологій особливо вражає, якщо зіставити теперішню ситуацію з колишніми часами: порівнюючи сучасний стан речей із тим, як було 10 років тому, доходжу висновку, що нинішні діти давно вже мають не якесь окреме порушення, а комплексне, одночасно в кількох сферах. Прочитать остальную часть записи »