Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Механізм виникнення подібних послепрнвівочних явищ, очевидно, не завжди однаковий. У ряді випадків вони мають характер алергічних реакцій (див. гл. VII). Хоча катамнестичні спостереження не виявили негативного впливу таких реакцій на здоров’я дітей, імунізація їх в періоді незакінчений реконвалссценціі, звичайно, неприпустима.

Крім пов’язаних зі щепленнями КДС-вакциною місцевих і загальних реакцій, а також загострень різних патологічних процесів, в порядку виняткової рідкості спостерігаються незвичайні послепрівівочних реакції, звані зазвичай ускладненнями. Так, в день вакцинації можуть виникати енцефалітіческіе явища у вигляді порушення свідомості, блювання, повторних клоніко-тонічних судом. Зазвичай через один-п’ять днів ці явища повністю проходять. Як вказує Low із співавт. (1955), вакцинація проти кашлюку веде до зміни функціонального стану клітин центральної нервової си-стеми, що відбивається на електроенцефалограмі. Спостереження Б. Я. Резника свідчать, що виражені енцефалітіческіе реакції розвиваються у дітей, схильних до судом, які виникають у них при будь-яких гарячкових станах. Прочитать остальную часть записи »

Ретракція кров’яного згустку порушена. Тромбоцітограмма особливих порушень не виявила. Кількість мегокаріоцітов в пунктаті кісткового мозку залишалося нормальним або було трохи зменшено; діяльних форм було близько 30%. У літературі є також одиничні вказівки на можливість виникнення під впливом вакцинації проти кашлюку, дифтерії та правця та інших захворювань: хвороби Верльгофа (А. В. Мазурін та В. М. Каретний, 1964), геморагічного васкуліту (Н. В. Потанін, 1964 ) та ін
З метою полегшення клінічних проявів прищепних реакцій ряд авторів (Р. В. Гордіна і Д. І. Остроухова, 1960) рекомендують використовувати в день вакцинації пірамідон або аспірин. І. М. Вольпе (1958) рекомендують для цих цілей використовувати новокаїн. Спостереження Б. Я. Резника свідчать про те, що пірамідон і аспірин дійсно зменшують інтенсивність гарячкової прищепної реакції і полегшують стан дітей. Однак автор (1963) вважає, що значно більш результативним з точки зору впливу на частоту і інтенсивність прищепних реакцій є дибазол, який він застосовував протягом трьох днів (два дні до імунізації та в день її проведення) двічі на день. Прочитать остальную часть записи »

Для більш поглибленого розуміння сутності реакцій дитячого організму на щеплення асоційованої КДС-вакциною встановлення частоти і характеру клінічних проявів післявакцинальних реакцій, звичайно, недостатньо. Для цього необхідно вивчення інтимних процесів, що відбуваються в організмі під впливом вакцинації. Саме таке вивчення може сприяти найбільш повному і точному виявленню можливості негативної дії щеплень.

При вивченні картини крові у дітей, імунізованих КДС-вакциною, А. В. Силакова (1961) відзначила наростання лейкоцитозу і лимфоцитоза в період вакцинації. Як зазначає автор, зазначена реакція білої крові носить неспецифічний характер.

При імунізації дітей з п’ятимісячного віку відзначаються менш інтенсивні темпи збільшення ваги, ніж у невакцинованих однолітків. Надалі ця різниця кілька пом’якшувало, Прочитать остальную часть записи »

Як встановив автор, в ранні терміни (через добу і тиждень) після імунізації у здорових дітей спостерігалося підвищення активності лужної фосфатази і зниження активності ГЩТ, ГПТ і альдолази, причому зниження ГЩТ спостерігалося тільки через тиждень. Через місяць після імунізації активність ферментів несуттєво відрізнялася від вихідних показників. Таким чином, за даними автора, найбільші зміни ферментів у здорових дітей спостерігалися через тиждень після щеплення.

А. А. Шульга вивчав також динаміку ферментів у дітей з проявами гіпотрофії ступеня, рахіту 1 ступеня та ексудативного діатезу, а також у дітей, які перенесли гострі респіраторні і кишкові інфекції. У дітей з проявами гіпотрофії, рахіту та ексудативного діатезу динаміка ферментів була в основному подібною з динамікою у здорових дітей.

У дітей, які перенесли гострі респіраторні інфекції та імунізованих в скорочені терміни (через 12-14 днів), динаміка ферментів, за даними А. А. Шульги, істотно відрізнялася від динаміки у здорових дітей. Так, замість підвищення активності лужної фосфатази у них через добу і особливо через тиждень знижувалася її активність; активність ГЩТ через місяць підвищувалася; підвищення альдолази спостерігалося через добу, а через тиждень після щеплення активність ферменту несуттєво відрізнялася від вихідного рівня; коливання активності ГІТ на всіх етапах дослідження були несуттєвими. Прочитать остальную часть записи »