Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Аналіз, перший крок, має стати поштовхом для подальших дій. Далі потрібно перевірити й узгодити концепти з вихователями дитячого садка чи вчителем молодших класів. Це один із найважливіших кроків  – щоб досягти змін, конче необхідно вдатися саме до нього. Концепти мають перевіряти з позиції психології розвитку та неврології. На жаль, часто шкільна система сама не в змозі провести таку перевірку, тому інколи потрібно залучати відповідних спеціалістів. На мою думку, такі ревізії шкіл та дитячих садків виявляють, що деякі сучасні принципи виховання беруть за основу партнерський підхід, який перевантажує дитячу психіку. Він аж ніяк не сприяє здоровому розвитку. Такий аналіз може навіть довести, що ступінь психічної зрілості більшості дітей не відповідає нормі, й тому завдання, які ставить перед ними дитячий садок чи школа, виявляються для них заважкими. Прочитать остальную часть записи »

Як я вже зазначив у минулому розділі, часто не вчителі винні у непридатних методиках і хибних підходах до навчання. Нерідко накази віддають із високої політичної вежі, їх «спускають» до обов’язкового виконання. Тому їх нав’язують учителям та учням, ухилитися від таких моделей практично неможливо. Почасти вчителі навіть змушені діяти всупереч власним принципам, інакше вони втратять підтримку керівних органів.

Нещодавно я отримав електронного листа від однієї вчительки, де йшлося саме про цю проблему. Моє твердження, що останнім часом учні дедалі більше шкільного часу полишені на самих себе, вона прокоментувала так: «Це наказ Міністерства освіти». Конкретно в цьому листі розглянуто випадок, коли вчителька відібрала в учня мобільний телефон і повернула його тільки через деякий час. Прочитать остальную часть записи »

Щоб виявити та подолати розлади у стосунках, спочатку треба провести детальний самоаналіз. Велика кількість прикладів із першої та другої книг стануть у пригоді тому, хто прагне провести паралелі між поведінкою дорослих і дітей в ідеальних умовах і у власному оточенні, виявити недоліки та перевірити, чи сприймає він дитину як дитину, чи керується у своїх діях іншим розумінням цього поняття.

Якщо виникає відчуття, що стосунки з дитиною відбуваються за партнерською, проекційною чи симбіотичною моделлю, потрібно вирішити, як саме можна змінити свою поведінку, щоб знов повернути дитину в слушну для неї роль. Відносно легко впоратись із наслідками партнерського способу мислення. Важче боротися з результатами поведінки «хочу, щоб дитина мене любила». Прочитать остальную часть записи »

Після того як з’явилася перша книга, багато читачів запитували, якого висновку я дійшов, проаналізувавши стан сучасного суспільства, і що ж треба робити. Мені натомість хотілося донести до відома читачів причини певних явищ і підштовхнути їх до самостійних активних дій. Це бажання не згасло й досі, адже я певен, що змінити стосунки з нашими дітьми можемо тільки ми самі. Я не відчуваю себе готовим до ролі суворого напутника, що прорікає закони, яких треба неухильно дотримуватися.

Моє завдання  – застерегти й описати стан речей, дати професійний аналіз деяким явищам та їх причинам. Я прагну того, щоб дорослі на всіх рівнях усвідомили свою відповідальність за дітей і ознайомилися з моїми спробами аналізу. Прочитать остальную часть записи »