Основи виховання
Дитяча психіка
Поняття «дитина»

Промовистий приклад: учитель початкової школи розповідає про Мартіна, котрий не хоче слухатися

Промовистий приклад: учитель початкової школи розповідає про  Мартіна, котрий не хоче слухатися

Восьмирічному Мартінові від початку було важко виконувати завдання. Йому треба було повторити кілька разів, доки він починав реагувати. Натомість він охоче займався іншими справами, наприклад, перебирав зашити у течці або займав сусіда по парті. Можливо, порушення слуху? Адже його мама розповідала, що коли син був маленький, часто слабував на вуха.

Я поставився до цього припущення скептично. Нещодавно він знову проігнорував мене і не послухав, хоч я багато разів покликав його. Коли Мартін глянув у мій бік, я виразним жестом наказав йому підійти. Після багаторазових медичних обстежень виявилося, що у хлопця немає проблем зі слухом. Мати цілком на синовому боці: «Він чує тільки те, що хоче чути». Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Поданий далі епізод описує досить типову для німецьких сімей сцену: мати Мануеля отримала листа з управління в справах молоді. Лист лежить на обідньому столі, а мама тим часом гомонить зі знайомою, котра прийшла на каву. До кімнати заходить Мануель і каже мамі, що кудись іде. Він не зважає на гостю і бере листа з управління, починає його читати.

Мати цікавиться, куди йде син. Мануель пускає повз вуха її слова і натомість коментує зміст листа. Він уже повертається, щоби піти, коли мати повторює запитання. Аж тепер, помітно знервований, він грубо відповідає і нарешті виходить із кімнати, не зачинивши за собою дверей.

Протягом цієї сцени мамина знайома сидить тут-таки, але для Мануеля її ніби не існує. Прочитать остальную часть записи »

Повернути політичні інстанції небес на землю

Повернути політичні інстанції  небес на землю

Як я вже зазначив у минулому розділі, часто не вчителі винні у непридатних методиках і хибних підходах до навчання. Нерідко накази віддають із високої політичної вежі, їх «спускають» до обов’язкового виконання. Тому їх нав’язують учителям та учням, ухилитися від таких моделей практично неможливо. Почасти вчителі навіть змушені діяти всупереч власним принципам, інакше вони втратять підтримку керівних органів.

Нещодавно я отримав електронного листа від однієї вчительки, де йшлося саме про цю проблему. Моє твердження, що останнім часом учні дедалі більше шкільного часу полишені на самих себе, вона прокоментувала так: «Це наказ Міністерства освіти». Конкретно в цьому листі розглянуто випадок, коли вчителька відібрала в учня мобільний телефон і повернула його тільки через деякий час. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Питання виходу з кризи дитячого та юнацького розвитку тісно пов’язане з тим середовищем, яке впливає на подолання цієї кризи. Перш за все, йдеться про сфери приватного та суспільного життя. Діти 24 години на добу перебувають або в освітніх установах, або в родині, там вони зазнають впливу дорослих. Знову ж, щоб не нашкодити розвитку особистості дитини, потрібно приділити велику увагу обом цим центральним сферам.

Класичним місцем виховання і розвитку дитини вважають родину, тобто приватну сферу. Як я зазначив у своєму короткому екскурсі щодо зміни поняття дитинства, родина, якщо розглядати історико-культурний аспект, тільки у XIX ст. набула центрального значення і стала тією інстанцією, яка забезпечує дитині захищений простір для переходу в дорослу фазу життя. Прочитать остальную часть записи »