Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Перш ніж я більш детально зупинюся на тому, що потрібно робити сучасним родинам і громадським установам для того, щоби повернути здорові стосунки між дорослими і дітьми і забезпечити дітям нормальний розвиток особистості, хотів би звернутися ще до одного прикладу хибних дій дорослих. Він радше становить виняток, ніж тенденцію, проте саме тому, можливо, настільки яскраво ілюструє поведінку, яка призводить до психічної незрілості дитини.

Герой цієї історії – Тім, він уже вісімнадцятирічний юнак, проте проходив курс лікування в моїй клініці. Від своїх батьків та школи Тімові вдалось уже певною мірою віддалились, їхня думка його хвилювала мало. Ми не змогли досягти значних результатів у лікуванні через те, що хлопець потрапив до мене вже в такому віці. Прочитать остальную часть записи »

Причина того, що дорослий потрапляє в симбіоз, – це тривале перевантаження людини з боку оточення. Суспільство, яке більше не показує дорогу в майбутнє, від якого, здається, задихаєшся, попри високий рівень добробуту, більше не здатне відповідати на запитання про зміст життя. Як наслідок-дорослому бракує відчуття щастя, задоволення, повноти життя. Ці емоції, котрі більше не можуть формуватися через специфічну суспільну ситуацію, дорослий намагається віднайти в дитині.

Дорослий несвідомо бере компоненти психіки дитини і вводить їх у власну психіку. Цей процес називають інтроекцією. За проекції дорослий переносить свої бажання на дитину і через зміщення ієрархії сам стає дитиною, а малюк мусить узяти на себе роль дорослого. Прочитать остальную часть записи »

Коли Герберт Ґрьонемайєр у 1986 році написав музичну композицію з вимогою дати владу дітям, бо вони не керуються владолюбством та безсовісністю, як дорослі, це було створено під враженням Чорнобильської катастрофи -як символічний протест проти помилок батьків, але водночас і віддзеркалення образу людини, краще сказати, дитини, що його на сьогодні роздули мало не до суспільного консенсусу.

На перший погляд складається враження цілковитої впорядкованості дитячого світу в західному освіченому суспільстві. Немає десятирічних дітей, котрим доводиться тяжко працювати у шахтах, аби великі сім’ї вдома мали що їсти. Якщо на початку 1900-х література змогла породити тільки один своєрідний жанр шкільного роману, що описував учителя як тирана – варто згадати твір Франка Ведекінда

Прочитать остальную часть записи »

Якщо читач зацікавиться різними розуміннями поняття «дитина» і спричиненими цим комунікативними дисонансами, одного дня перед ним постане питання значущості цих тез для майбутнього людства. У який бік зміниться суспільство, якщо дедалі більше молоді виростатиме з недостатньо розвиненою психікою?

Напевне, знайдуться серед читачів і такі, що, прочитавши назву цього розділу, звинуватять мене у передріканні вселенських катастроф. Тому ще раз хотілося б наголосити на тому, що я перш за все емпірик, а тому не ставлю собі за мету доведення теорій, далеких від реальності. Сподіваюся, мої песимістичні прогнози привернуть увагу суспільства до катастрофічної ситуації. Тому я не прикрашаю своєї оповіді й не применшую масштабів лиха, а також уникаю зайвих розумувань. Прочитать остальную часть записи »