Основи виховання
Дитяча психіка
Поняття «дитина»

Дитячі садки та початкові школи: назріли зміни

Дитячі садки та початкові школи: назріли зміни

Методики виховання та навчальні програми шкіл і дитячих садків слід терміново перевірити на предмет того, чи вони укладені на підставі способу мислення, який базується на описаних порушеннях стосунків. У більшості дитячих садків, наскільки я знаю, виховують за принципом партнерства. Дітей віком від трьох до шести років сприймають як особистість, у цьому напрямі їх і розвивають. Якщо цей модерний спосіб мислення, котрий суперечить важливим неврологічним пізнанням, і далі будуть упроваджувати, якщо він стане єдиним підґрунтям виховного процесу, то наслідки будуть сумні. Цим дітям мимоволі доводиться ставати принцами та принцесами, монстрами й тиранами, бо ніхто не почувається відповідальним за те, щоби показати їм, як стати особою, інтегрованою в суспільство. Прочитать остальную часть записи »

Сприйняття дитячих імпульсів як власних подразників

Сприйняття дитячих імпульсів як власних подразників

Коли на наше тіло діє якийсь імпульс, то за тим, як його сприймає мозок, ми відрізняємо власні подразники від подразників іззовні. Відмінність дуже проста, але вона вирішальна для симбіотичної реакції на дитину.

На власні імпульси ми реагуємо автоматично. Коли я, наприклад, розмовляю і відчую, що в мене раптом засвербіла рука, то почухаю її й майже не завважу цього. Цей відгук мого тіла для мене настільки неважливий, що я його навіть не зафіксую в пам’яті. Якщо через кілька хвилин хтось мене про це запитає, я навіть не пам’ятатиму, почухався чи ні.

Інакше буває з імпульсами ззовні. Якщо комусь іншому спаде на думку почухати мені руку-хоч би з якої причини, -я це дуже добре завважу і запам’ятаю, можливо, це спричинить агресію та відповідну захисну реакцію з мого боку. Прочитать остальную часть записи »

Клаудія

Клаудія

Клаудії п’ять років. Мати щоранку відводить її до дитсадка, а в обід забирає додому.

Одного дня розігрується така сцена: мати приходить в обід по дочку. Спочатку йде до виховательки дізнатися, чи прийшла вчасно, бо Клаудія вже двічі скаржилася персоналові, що її запізно забирають. Цього разу вихователька заспокоює матір: Клаудія ще в групі, отже, має обійтися без скандалу.

Двері відчиняються, Клаудія вибігає однією з перших. Дуже тішиться, коли бачить, що мама вже прийшла. Відразу починається гра: дитина біжить до мами і простягає руки, щоби почастувати її уявним кексом, що його, хвалиться, спекла сама.

Мама підхоплює гру, нахиляється до доньки, дякує за чудовий смачний кекс і… кусає. Цей вчинок має драматичні наслідки: дитина ошелешена, бо до її плану гри не входило, що мама відкусить шматочок, навпаки, вона дала матері кекса, щоб та спокійно з’їла його вдома. Прочитать остальную часть записи »

Дитина як лінійка

Дитина як лінійка

Те, що батьки сприймають дитину як площину для проекції, можна показати на простому прикладі. Поведінка дітей у соціумі та успішність зазвичай багато в чому залежать від батьків. За нормальних умов на порушення батьки відповідають санкціями і доходять висновку, що дитина ще недостатньо навчена, як слід поводитися, і що треба ще над цим попрацювати.

При порушенні стосунків за типом проекції дорослі реагують інакше. Вони сприймають соціальну поведінку та шкільні успіхи своєї дитини як лінійку того, добрі вони батьки чи ні. Якщо дитина встигає і там і там, то вдома з нею добре попрацювали; якщо ж є якісь проблеми, отже, це стовідсотково вина батьків. Та хоч як прикро, жодна дитина не може бути відмінником геть з усіх предметів, жодна дитина не поводиться зразково. Прочитать остальную часть записи »