Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

У поколінні дідусів та бабусь спостерігаємо ті самі проблеми, котрі я досі описував у педагогічній сфері та оточенні поза межами родини. Це покоління виховувало своїх дітей, тобто сучасних батьків, як правило, за реального співвідношення сил, більшість із них робили це інтуїтивно, як було описано на початку. Вони були віддзеркаленням неправильної поведінки дітей, тож ті нормально розвивалися психічно.

На жаль, сьогодні часто ті самі дійові особи, ставши дідусями й бабусями, підсвідомо намагаються зруйнувати і ліквідувати структуру, яку-в кращому випадку-підтримують батьки. Вони схвалюють поведінку дитини, яка не хоче знати обмежень, намагаючись позірно в класичній манері дідусів і бабусь – виконувати всі забаганки внука. Прочитать остальную часть записи »

«Не твого розуму діло!» Пам’ятаєте, як часто це доводилося чути в дитячому садку? Завжди, коли дорослі розмовляли про щось таке, що дітям здається таємничим і страшенно цікавим, лунали ці жахливі слова.

Чи не кожен з нас у дитинстві ненавидів цю фразу та ще цілу серію подібних батьківських заперечень та відмов. І мріяв чимшвидше вирости, щоб нарешті проникнути в глибокі секрети світу, що їх батьки, дідусі й бабусі та вчителі так ретельно приховували.

Батьки, що в такий спосіб намагалися відгородити дітей від «дорослих справ», інтуїтивно чинили правильно. Вони оберігали малят від розмов, котрі обтяжували б їх емоційно та психічно, і встановлювали обмеження, аби дітлахи затямили собі: є теми для дорослих і теми для малих. Прочитать остальную часть записи »

Щоб виявити та подолати розлади у стосунках, спочатку треба провести детальний самоаналіз. Велика кількість прикладів із першої та другої книг стануть у пригоді тому, хто прагне провести паралелі між поведінкою дорослих і дітей в ідеальних умовах і у власному оточенні, виявити недоліки та перевірити, чи сприймає він дитину як дитину, чи керується у своїх діях іншим розумінням цього поняття.

Якщо виникає відчуття, що стосунки з дитиною відбуваються за партнерською, проекційною чи симбіотичною моделлю, потрібно вирішити, як саме можна змінити свою поведінку, щоб знов повернути дитину в слушну для неї роль. Відносно легко впоратись із наслідками партнерського способу мислення. Важче боротися з результатами поведінки «хочу, щоб дитина мене любила». Прочитать остальную часть записи »