Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Зупинімося ще трохи на прикладі руки. Батьки, коли вказувати їм на неправильну поведінку дитини, найчастіше відповідають: «Але син (донька) нічого не робила зумисне (не робила нічого особливого)». Якщо я кладу руку на певне місце, бо я «спонукую» її до цього через певні неврологічні процеси, то це контрольований рух, я можу бути певним того, де опиниться моя рука. Припустімо на якусь мить, що вона опинилася на іншому місці, ніж я планував, і хтось інший зверне на це мою увагу. Я автоматично намагатимуся зігнорувати помилкову дію руки і п’ястка. Пояснював би це так: рука не зробила цього навмисно, вона взагалі не може нічого робити сама, бо вона-продовження мене і тому не має автономії.

У випадках, які я спостерігаю в себе на прийомі, це означає, що дитина, котра застрягла в нарцистичній стадії раннього дитинства, коли я велю сісти на стілець, у третині випадків не зробить цього і змусить мене повторити це принаймні ще раз. Прочитать остальную часть записи »

Якщо тенденції, які я називаю в своєму аналізі, залишити без уваги і не втрутитися, ми ризикуємо втратити ціле покоління. Діти, до котрих ізмалку ставились як до дорослих, не мають жодного шансу розвиватися так, як мали б. А коли виростуть, не мають шансів бути батьками, що не тільки наділені правом виховувати дітей, а й здатні до цього.

Тенденція у світі дорослих фатальна. За останні двадцять років ми досягли такого рівня добробуту, що з погляду глибинної психології існує небезпека постійної регресії окремої особи. Справжнього первісного підпорядкування комусь через голод, спрагу, холод або війну більше немає, і в західному суспільстві таке навіть важко уявити. Боротьба за існування, яка б відкинула нас до основ нашого буття, стала нібито не потрібною тепер і в далекому майбутньому. Прочитать остальную часть записи »

Маркові 19 років, він пішов зі школи зі свідоцтвом про неповну середню освіту і закінчує курс навчання на мехатроніка при фірмі «Авто-Шульте». Зі своєю дівчиною Клаудією він зустрічається уже два роки, недавно вони замешкали разом – це перший такий досвід для обох.

Марко не належить до «жайворонків», він любить, так само як і його дівчина, у вихідні довгенько поспати, а потім добре поснідати. Але протягом тижня його робочий день починається о восьмій ранку у майстерні «Авто-Шульте». Отож Маркові доводиться рано вставати, а крім того, обмежувати себе в вечірніх прогулянках і розвагах, щоб на ранок не почуватися невиспаним. Він не дуже любить чути, як зранку дзвенить будильник, але він ще ніколи не запізнився на роботу і щоранку змушує себе поснідати, щоб могти виконувати роботу, котра вимагає фізичної сили. І його шеф, власник майстерні, і майстер, у якого Марко вчиться, цінують те, що на хлопця можна покластися, і вже пообіцяли йому, що по закінченні навчання візьмуть його на постійну роботу. Прочитать остальную часть записи »

За допомогою образу нервова клітина «людина» можна описати проблему стосунків дітей з оточенням; хоча психіка й невидима, але можна скласти певне уявлення про те, які враження зовнішні події залишають у голові. Навіть дуже маленькі дітлахи вже знають, що навколо багато різних речей, і усвідомлюють, що ці речі неживі. Коли стілець заважає дитині повзти, а потім і бігати, його можна відсунути вбік, щоб звільнити дорогу. Такі речі, як стілець, витримують, якщо з ними поводяться не дуже делікатно, і ніяк на це не реагують. Це дитина тямить рано, і в неї формується – образно кажучи – нервова клітина «річ». Із часом завдяки вправлянню маля набуває досвіду і дедалі більше впевнюється, що довкола неї самі лише речі. Прочитать остальную часть записи »