Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Концепт «дитина як дитина» вказує на первинне поняття. Саме він панував серед дорослих 25 років тому. Це уявлення має певні характеристики, як на особистісному, так і на суспільному рівні. Вони допомагають спілкуватися з дітьми. Наприклад, однією з типових ознак є автоматичний та природний розподіл влади між дорослими та малими. Хочу наголосити, що для обох сторін цей досвід є позитивним. Дітям він потрібен, щоби повноцінно розвиватись і відчувати себе захищеними. І дорослому, зрештою, теж доволі приємно відчувати, що на нього покладається маленьке беззахисне створіння. У сьогоднішніх численних суперечках про це чомусь забувають або просто не хочуть згадувати. Тому що таке уявлення суперечить іншому розумінню ролі дитини. Прочитать остальную часть записи »

Як я вже зазначив у минулому розділі, часто не вчителі винні у непридатних методиках і хибних підходах до навчання. Нерідко накази віддають із високої політичної вежі, їх «спускають» до обов’язкового виконання. Тому їх нав’язують учителям та учням, ухилитися від таких моделей практично неможливо. Почасти вчителі навіть змушені діяти всупереч власним принципам, інакше вони втратять підтримку керівних органів.

Нещодавно я отримав електронного листа від однієї вчительки, де йшлося саме про цю проблему. Моє твердження, що останнім часом учні дедалі більше шкільного часу полишені на самих себе, вона прокоментувала так: «Це наказ Міністерства освіти». Конкретно в цьому листі розглянуто випадок, коли вчителька відібрала в учня мобільний телефон і повернула його тільки через деякий час. Прочитать остальную часть записи »

Для мене важливі німецькі діти та підлітки, важливі вирішення проблем, із якими доводиться стикатися щодня, і то дедалі більше. Однак часом варто глянути далі свого носа, щоб відчути, до яких наслідків можуть призвести описані тут тенденції. Коли звернути погляд на Японію, перед нами розгорнеться понура перспектива, у якій я в жодному разі не хотів би вбачати зловісне знамення для Німеччини, але яка краще унаочнює негаразди в нашій країні.

Віднедавна Японії доводиться боротися з проблемою так званих хікікоморі. Це підлітки та молоді люди, котрі більше не беруть участі в житті суспільства і цілковито відрізані від оточення. Вони живуть у власному світі. Здебільшого власний світ, якщо говорити про простір, обмежується кімнатою хікікоморі, у ширшому значенні цей світ займає більше чи менше місця у віртуальному просторі, адже більшість хікікоморі мало не весь час сидять біля комп’ютера, чи в інтернеті, чи бавляться у комп’ютерні ігри. Прочитать остальную часть записи »

Коли о 8.15 лунає дзвоник, усі класи шикуються на подвір’ї. Своє місце має і перший «В», діти стоять парами й чекають учительку. Тільки двоє школярів бігають навколо. Коли приходить учителька і просить їх стати в стрій, вони поволеньки йдуть і стають за всіма парами.

Нікляс іще гасає по кущах і ховається. Угледівши, що його клас прямує до шкільних дверей, він гукає: «Я тут!» Учителька кличе його, махаючи рукою. Нікляс на те швидко біжить до однокласників і протискається всередину гурту. Діти дратуються, а на сходах через нього виникає тиснява. Вчителька хоче взяти хлопчика за руку, щоб захистити школярів від його штовханців, але він грубо виривається і біжить уперед.

Добігши до класу, шпурляє ранця на середину роздягальні. Прочитать остальную часть записи »