Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Навіть ті, хто майже не читає преси, можуть завважити: вчителі скаржаться, що учні їх геть не шанують, що почастішали випадки фізичного насильства в школі, що їхня праця як педагогів утратила сенс.

Нещодавно позначилася нова тенденція, придатна для того, щоб на підставі симбіозу продемонструвати дедалі глибші зміни в свідомості. Кібербулінґ (булінґ означає «залякуванням-термін, що виник в Англії й поволі набуває поширення і Німеччині, використовується на позначення стосунків між учителями та учнями та означає не що інше, як «стояння вчителів біля ганебного стовпа» на ворожих інтернет-сайтах. Від на перший погляд невинних сайтів, де учні можуть виставляти оцінки своїм учителям, аж до дуже відомих порталів, на яких показують акти насильства проти вчителів або висміюють їх на всі заставки, – діапазон способів набридати педагогам віртуально величезний.

Одна вчителька реальної школи у Вестфалії кілька днів поспіль дивувалася, чому її учні перешіптуються і хихочуть, а також раз по раз ставлять двозначні запитання, аж доки не дізналася правди. Виявилося, що учні в інтернеті приліпили фото її голови до зображення голого тіла порнозірки. Цей сайт був доступним для всіх, і хто знає, скільки колег, друзів, знайомих, учнів та чужих бачили цей колаж.

Минуло чимало часу, перш ніж учителька відійшла від стресу. Вона так соромилася того фото, що не могла ні з ким спілкуватися, аж доки з допомогою свого чоловіка, психологів та юристів здолала цю проблему.

Мене цікавить передусім реакція учнів, коли вчителька нарешті наважилася поговорити з ними про той випадок і дізнатися, які були причини «жарту». Усе, що могли сказати школярі, -«ми хотіли пожартувати» і «це було кльово». На додачу вчительці розповіли, що декому з її колег не пощастило ще більше. Наприклад, голову одного вчителя з Баварії 14-річний хлопець умонтував у відео страти, яке пізніше теж розмістив в інтернеті.

«Жестяк», «кльово». Тривожний сигнал. Яку ж цінність мають потерпілі вчителі для учнів, котрі таке вчинили? Очевидно, що ті не бачили в них людей із почуттями та правом на індивідуальність або, якщо точніше: тут нема навіть натяку на нервову клітину «людина», з учителями повелися як із речами, як з матеріалом, цільовим об’єктом для агресивності, керованої бажанням задоволення.

Наскільки слабо усвідомлюють те, що насправді означає такий прецедент, видно хоча б із реакції адміністратора інтернет-сайту оцінювання вчителів. Він у зв’язку з цим випадком наполягав на праві на вільний вияв своєї позиції та оголошував інтернет-сайт «платформою для вільної демократичної думки», яка нарешті дає змогу бідолашним учням дати адекватну відповідь на оціночний стрес із боку вчителів.

«Вільний вияв думок» як виправдання права на вияв вербального насильства. Навряд чи можна чіткіше продемонструвати дефіцити світу дорослих, перевантажених технічним та суспільним прогресом. Такі психічні функції, як совість, що керує вчинками, цілковито анулюються і тому вже не можуть бути передані наступному поколінню. Адміністратори інтернет-сайтів теж підпадають під порушення стосунків принаймні за типом проекції, адже вони несвідомо шукають визнання з боку підлітків, надаючи їм змогу покепкувати з учителів.

Поняття кібербулінґу можна загалом застосувати і до дедалі частіших випадків жорстокого насильства та сексуального зловживання серед підлітків, котрі знімають на камеру і потім поширюють онлайн. Тут теж знаходить свій вияв суто предметна модель поведінки, що й пояснює все брутальніший і безсердечніший спосіб дій зловмисників. За їхнім психічним сприйняттям, вони мучать і виставляють на посміховисько не людину, а річ.

Читайте так же:

• Значення симбіотичної поведінки
• Чому самого лише виховання недостатньо
• Розуміння важливої ролі стосунків
• Комунікативний дисонанс  -  приклад із моєї практики
• У пошуках суті