Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

В ідеальному варіанті психіка дитини мала б розвиватися так, щоб у 20 років людина була психологічно зріла як на свій вік, така, як решта психічно здорових дорослих.

Як психіатр, котрий щодня має справу з порушеннями, я здебільшого не беру до уваги індивідуальних, переважно успадкованих компонентів психіки, та й на згадані тут порушення розвитку вони теж не впливають. Головне питання у моїй роботі таке: які компоненти психіки, що формується, важливі, аби доросла людина могла жити самостійно? Як має розвиватися психіка, щоб людина могла будувати стосунки, успішно працювати чи щоби правильно оцінювала власні почуття й належним чином контролювала їх?

Аби цього досягти, потрібні два компоненти психіки: з одного боку, це такі психічні функції, як фрустраційна толерантність, совість, готовність працювати або працездатність. Ці функції треба поступово розвивати, щоб забезпечити оптимальну структуру психіки. З іншого боку, потрібні образи світу, тобто спосіб, у який ми сприймаємо та інтерпретуємо довколишній світ і наше місце в ньому.

У нашому позначеному впливами західної культури, орієнтованому на християнські цінності суспільстві образ світу загалом такий, що ми сприймаємо себе як індивідів у рамках більшого суспільства. Доки такий образ світу сформується в дорослої людини, дитина за нормального розвитку проходить три різні фази, протягом кожної з яких образ світу по-своєму змінюється. Це оральна, анальна та магічно-едіпова фази.

Читайте так же:

• Вступ
• Чому самого лише виховання недостатньо
• Розуміння важливої ролі стосунків
• У пошуках суті
• Послуги, орієнтовані на потреби малечі, концепт «дитина як партнер» у садочку