Комунікативний дисонанс - приклад із моєї практики
Як можна вести мову про здоровий розвиток дитини, якщо всі учасники мають на увазі геть різні «об’єкти»? Чи справді йдеться про щастя дитини, або ж дехто з мовців хоче просто використати її для досягнення власної мети, самовираження і самореалізації?
Треба усвідомити: аби подолати актуальні проблеми стосунків із дітьми та підлітками, потрібно докласти неймовірних зусиль, сягнути єдиного рівня у спілкуванні, домовитись у потрактуванні змісту і концептуальних питань. Але доки популярною залишатиметься ідеологія партнерства, успіх операції неможливий. Дорослі мають зрозуміти, що ставилися до дітей невиправдано, що вони не сприймали їх як дітей, зловживали ними і їхньою прихильністю. Допоки ми не дійдемо згоди у концептуальних питаннях, триватимуть наші відчайдушні спроби здорового виховання дітей, але ситуація погіршуватиметься що не день, адже ми просто не розуміємо одне одного. Прочитать остальную часть записи »
Вступ
Переговори – це найкращий спосіб вирішувати проблеми. Але за умови, що залишилася бодай маленька надія на їх усунення. Та здебільшого вести перемовини зовсім не легко. Люди намагаються застосовувати однакові поняття, але все одно розмовляють про різні речі. Саме так зазвичай розвиваються дискусії про дітей: усі ми кажемо «дитина», але маємо на увазі кожен свій «об’єкт». Це також наслідок різних концептів, через які деформуються стосунки між дорослим та дитиною. Я так детально зупиняюся на цих розбіжностях, аби показати, наскільки гострою є комунікативна проблема. Якщо ми при розмові оперуватимемо однаковими поняттями, це допоможе нам знайти рішення для багатьох висвітлених у цій книзі промахів у спілкуванні з дітьми. Прочитать остальную часть записи »
Комунікація між учителями та батьками
Батьки, схильні до симбіотичних стосунків, не вкладають у слово «дитина» жодного змісту.
Вони використовують його машинально, але насправді мають на увазі дещо зовсім інше, а саме – частину власного тіла. Адже у симбіозі сприймають дитину як додаток до них самих. Вони не можуть збагнути, як вплинути на дитину, якщо не взаємодіяти з нею безупинно. Властиво, учителів така проблема майже не торкнула, симбіотичні розлади – дуже рідкісне явище в системі освіти. Але якщо вчитель має справу з дитиною, як зростає у симбіотичних стосунках із батьками, така комунікація не матиме успіху.
Батьки не здатні подивитися на свою дитину з певної відстані й неупереджено оцінити її поведінку. Якщо вчитель критикує дії дитини, у батьків є універсальне пояснення: їхній нащадок зробив це ненавмисне. Прочитать остальную часть записи »
Комунікація між учителями та учнями
Запорука успіху шкільної освіти в тому, що учні дослухаються до своїх педагогів. Учитель впливає на учня. Відбувається цей вплив передусім на мовному рівні. Тому налагодження комунікації між учителем та учнем є центральним завданням шкільної системи.
Нині проблеми комунікації у школі часто пов’язані з тим, що учні не сягають нормального для їхнього віку щабля розвитку, їхній рівень психічної зрілості такий самий, як у немовлят. Учителю навряд чи вдасться пробитися до дітей зі своїми робочими задумами, адже вони просто не готові сприймати його як керівну особу. Тому педагоги змушені навіть простим вимогам на кшталт «дістаньте підручники!» або «занотуйте оце!» приділяти безліч уваги і повторювати свої прохання кілька разів. Прочитать остальную часть записи »