Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Навіть ті, хто майже не читає преси, можуть завважити: вчителі скаржаться, що учні їх геть не шанують, що почастішали випадки фізичного насильства в школі, що їхня праця як педагогів утратила сенс.

Нещодавно позначилася нова тенденція, придатна для того, щоб на підставі симбіозу продемонструвати дедалі глибші зміни в свідомості. Кібербулінґ (булінґ означає «залякуванням-термін, що виник в Англії й поволі набуває поширення і Німеччині, використовується на позначення стосунків між учителями та учнями та означає не що інше, як «стояння вчителів біля ганебного стовпа» на ворожих інтернет-сайтах. Від на перший погляд невинних сайтів, де учні можуть виставляти оцінки своїм учителям, аж до дуже відомих порталів, на яких показують акти насильства проти вчителів або висміюють їх на всі заставки, – діапазон способів набридати педагогам віртуально величезний. Прочитать остальную часть записи »

Зазвичай людина не думає про власне тіло, адже воно завжди при ній. Чи зауважували ви коли-небудь, скільки дітей різного віку ненавмисно виходять на проїжджу частину, навіть якщо їм загрожує смертельна небезпека? Це теж прояв порушення стосунків із батьками за типом симбіозу. Вони більше не сприймають дитину. Якщо в рамках партнерства та проекції присутність дитини ще важила, то при симбіозі вона цілковито розчинилася у психіці батьків і її усвідомлюють не як самостійну істоту, а як частину тіла. Оскільки бракує обмеження, то в дітей не формується нервова клітина «людина». Позаяк малюків оточують дорослі, які страждають на дефіцити, то дітям невтямки, що люди – це не речі, тобто на них не можна вилазити, совати і поводитися з ними грубо. Прочитать остальную часть записи »

Розрізняючи предметну та міжособистісну моделі поведінки, припускаємо, що зростання дитячого насилля в сучасному суспільстві, підтверджене багатьма дослідженнями, великою мірою залежить від порушення стосунків за типом симбіозу. Якщо пам’ятати про те, що частка батьків, котрі перебувають у симбіозі, проти попередніх ступенів – партнерства і проекції-ще порівняно мала, стає очевидним загальносуспільний рівень проблеми. З точки зору перспективи ми прямуємо до країни, де дітей ненавидять, тобто стоїмо перед тотальним спростуванням давнього постулату, що діти – найбільше добро і запорука майбутнього суспільства.

Якщо «рука» більше не хоче слухатися, на неї тиснуть, щоб усунути нефункціональність. Надто часто це призводить до протилежного результату. Прочитать остальную часть записи »

Для мене важливі німецькі діти та підлітки, важливі вирішення проблем, із якими доводиться стикатися щодня, і то дедалі більше. Однак часом варто глянути далі свого носа, щоб відчути, до яких наслідків можуть призвести описані тут тенденції. Коли звернути погляд на Японію, перед нами розгорнеться понура перспектива, у якій я в жодному разі не хотів би вбачати зловісне знамення для Німеччини, але яка краще унаочнює негаразди в нашій країні.

Віднедавна Японії доводиться боротися з проблемою так званих хікікоморі. Це підлітки та молоді люди, котрі більше не беруть участі в житті суспільства і цілковито відрізані від оточення. Вони живуть у власному світі. Здебільшого власний світ, якщо говорити про простір, обмежується кімнатою хікікоморі, у ширшому значенні цей світ займає більше чи менше місця у віртуальному просторі, адже більшість хікікоморі мало не весь час сидять біля комп’ютера, чи в інтернеті, чи бавляться у комп’ютерні ігри. Прочитать остальную часть записи »