Школа батьківства "Obuvi-MALL.us.to". Педагогічне виховання та розвиток дитини

Перша година пополудні, десь у Німеччині, рік 2008-й. Сім’я Шмідтів, що складається із трьох осіб, тільки-но пообідала. Трапезу завершує така сцена: мати питає дворічну доньку Мію, чи хотіла б вона сьогодні поспати після обіду. Мія обмірковує, вагається. Батьки терпляче чекають на відповідь. Адже іноді донька не має бажання на такий післяобідній перепочинок.

Та сьогодні вона визнає, що стомилася, і взагалі хоче спати. Але ж, ясна річ, треба виконати повний ритуал вкладання в ліжко. А він такий: Мія вмоститься посередині, обабіч ляжуть тато і мама. Мії дозволяють тримати батьків за носи, аж доки засне.

Не віриться, що такі сцени – із життя? Що дорослі дозволяють дітям у прямому сенсі цього слова водити себе за носа і їм взагалі не спадає на думку, що вони припускаються помилки? Прочитать остальную часть записи »

Щоб докладно пояснити, чим загрожують порушення стосунків за типом симбіозу, я опишу історію із дев’ятирічним Марселем, варту репортажу на півшпальти місцевої газети.

Марселева мама звернулася до редакції газети, бо хотіла, аби їхній випадок набув широкого резонансу. її син дуже забився, коли разом із товаришем намагався видряпатися на штабель ящиків із пляшками, що стояв на складі супермаркету. Видряпуючись нагору, Марсель зірвався і впав на підлогу з висоти кількох метрів.

Жінка вважає, що керівництво супермаркету не подбало про безпеку, будь-хто мав доступ до тих ящиків, а тому воно має відповідати за нещасний випадок. Мати заручилася підтримкою адвоката, адже керівництво магазину заперечує свою провину і наводить вагомі причини нагромадження ящиків – наприклад, для захисту від злодіїв. Прочитать остальную часть записи »

Перш ніж я більш детально зупинюся на тому, що потрібно робити сучасним родинам і громадським установам для того, щоби повернути здорові стосунки між дорослими і дітьми і забезпечити дітям нормальний розвиток особистості, хотів би звернутися ще до одного прикладу хибних дій дорослих. Він радше становить виняток, ніж тенденцію, проте саме тому, можливо, настільки яскраво ілюструє поведінку, яка призводить до психічної незрілості дитини.

Герой цієї історії – Тім, він уже вісімнадцятирічний юнак, проте проходив курс лікування в моїй клініці. Від своїх батьків та школи Тімові вдалось уже певною мірою віддалились, їхня думка його хвилювала мало. Ми не змогли досягти значних результатів у лікуванні через те, що хлопець потрапив до мене вже в такому віці. Прочитать остальную часть записи »

Зазвичай, коли я починаю розмову про основні терміни з викладачами, вихователями, директорами навчальних закладів чи батьками, мене завжди спіткає одне: останні роки модно було наслідувати безвиховні концепти. Що меншою є дитина, то сильніше вона потребує структурності у формі певних розкладів та ритуалів. Так само важливо зберігати постійність стосовно ключових постатей, які взаємодіють із дітьми. У дитячих садках здебільшого цієї умови не виконують. Учителям часто відводять роль порадника. Вони можуть скерувати дії учня, дати рекомендацію, вислухати, але їхнє основне завдання  – залишатися персонами другого плану і таким чином сприяти розвитку дітей. Принцип добровільності у виконанні завдань, відсутність перевірок домашніх робіт, переоснащення дітей технічними засобами, нібито з метою покращення їхніх комунікативних навичок, – усе це наслідки такого способу мислення. Прочитать остальную часть записи »